вівторок, 30 березня 2021 р.
понеділок, 29 березня 2021 р.
неділю, 28 березня 2021 р.
суботу, 27 березня 2021 р.
СТАТЕВО-ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ
СТАТЕВО-ВІКОВИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ
* за підручником Географія. 8 клас. Бойко - Нова програма
• Статевий склад населення - це співвідношення кількості чоловіків і жінок, які проживають на певній території. Віковий склад населення — це співвідношення кількості осіб різних вікових груп.
• «Старіння населення» - це зміна співвідношення у віковому складі на користь старших вікових груп.
• Демографічну ситуацію в світі чи країні характеризують показники народжуваності, смертності, природного приросту, статевого й вікового складу, середньої тривалості життя населення.
• Депопуляція населення - це зменшення його кількості внаслідок від’ємного природного приросту.
• Демографічна політика країни - система заходів, за допомогою яких держава чинить вплив на природний рух населення.
Кліматичні пояси та типи клімату Євразії. Скрайбінг.
Кліматичні пояси та типи клімату Євразії. Скрайбінг.
Найдовші та найкоротші географічні назви ( ТОП -13)
Найдовші та найкоротші географічні назви
( ТОП -13)
Найкоротші
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання географії та природознавства у закладах загальної середньої освіти
Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання географії та природознавства у закладах загальної середньої освіти
ЗАВАНТАЖИТИ
Читання та практичне використання топографічних карт.
Читання та практичне використання топографічних карт.
Фільми про Землю та подорожі (ТОП-5)
Фільми про географію та подорожі (ТОП-5)
Як народжується перлина?
Як народжується перлина?
Молюск виділяє вуглекисле вапно і з нього будує свою черепашку. Зсередини "будинок" молюска покритий тоненькими перламутровими листочками. Іноді в привідчинені стулки раковини потрапляє піщинка. Вона впивається в тіло молюска, ранить його. Молюск і її починає обгортати перламутровими листочками, щоб гострі кути піщинки не дратували його ніжне тіло. Років через десять навколо піщинки утворюється перлина.
Перлини бувають різної величини: з шпилькову головку і з волоський горіх. Іноді вони круглі, як кульки, іноді неправильної форми. Найчастіше вони молочно-білого кольору, рідше - ніжно-рожеві, з червонуватим і жовтуватим відтінками. Зустрічаються і чорні з сріблястим відблиском. Це індійський перли. Найбільш цінні - круглі, великі - перли видобувають з дна Індійського океану і біля берегів Японії.
Далеко не в кожній раковині зростає перлина. Тому вирішили штучно вирощувати перли. Для цього збирають раковини, відкривають їх, обережно вкладають піщинки, а потім на спеціальних рамах опускають в море. Через вісім - десять років можна витягувати перли.
Бувають і прісноводні перли. Прісноводні жемчужніци живуть в швидких північних річках Карелії і Кольського півострова. Такі перли зростають дуже повільно - близько сорока років.
У природі перлина - це результат захисту устриці від чужорідного тіла - піщинки або дрібного паразита. Раковина, захищаючись, обволікає його перламутром.
Середня тривалість життя перлини приблизно 150-200 років. Раніше вважалося, що перлина зароджується в надрах раковини від удару блискавки. У європейській медицині перлами лікували «місячні хвороби»: меланхолію, епілепсію і кровотечі.
Процес утворення культивованих перлів полягає в створенні штучних умов, впровадження подразника, що провокує устрицю виділяти перламутр, подібно до того, як це відбувається при утворенні природних перлів.
Тепер перли культивуються в природних умовах, але відрізняються від справжніх причиною утворення: в живого молюска вводять затравки з м'якого органічного імплантату або твердого тіла. Культивовані перли точнісінько як натуральний, утворюються молюсками, але за сприяння людини. Жадібні китайці розміщують в мушлі до сорока маленьких заготовок.
Мистецтву культивування натуральних перлів не менше 800 років. Першими культивувати перли почали китайці ще в XIII столітті. Вони виявили, що перлинки утворюються з чужорідних тіл, що потрапили в раковину, і стали намагатися вирощувати їх самостійно. Умільці акуратно розкривали раковини бамбуковими паличками і клали всередину крихітні кульки з глини або міді, або шматочки дерева.
Потім раковини щільно закривали і занурювали назад в море. Перловий урожай збирався через кілька років. Одне з найдивовижніших винаходів китайських майстрів "перловий Будда". У раковину молюска клали мідні або свинцеві зображення Будди найдрібніших розмірів, які потім відображалися на дозрілій перлині.
На початку XX століття китайську технологію запатентували підприємливі японці і почали масове виробництво цього найціннішого природного мінералу. Японські майстри вирізають з мантії жемчужниці невеликий шматочок живої тканини, загортають у неї кульку з різного матеріалу, потім поміщають його в мантію раковини іншого молюска, зробивши акуратний розріз. Перлина дозріває природним способом протягом декількох років. Причому, на цей процес досить непросто вплинути. Останнім часом навчилися вирощувати перли певної форми, певного розміру і кольору. Вперше отримати штучні перли зміг підприємець з Японії Микимото Кокіті в 1915 році. Він вводив в раковину-жемчужніцу перламутрову кульку, обгорнуту в мантійну тканину устриці-донора. Приблизно третина молюсків після цих маніпуляцій гине.
Приблизно в одній з 4 устриць через три роки утворювалась перлина, і тільки кожна четверта перлина мала комерційну якість з товщиною шару перламутру від 0,4 мм. Оптимальний розмір затравки, який вводять в молюск, становить від 5 до 7 мм. При цьому розмір потенційної перлини складе близько 6,5-8 мм, іноді до 10 мм.
Високоякісні перлини акойя вирощуються в морі протягом 24 місяців. Їх діаметр рідко перевищує 9 мм. Що стосується перлів Південних морів, то вони відрізняються великими розмірами (діаметр 15 мм і вище). Вироблені молюсками Pinctada Maxima австралійські перли мають широку кольорову гаму, від білого до золотого. Нарощений шар перламутру в цих перлинах може перевищуати діаметр кульки - основи , що робить їх найціннішими культивованими перлинами в світі. Період вирощування цих скарбів становить від 20 до 24 місяців.
Таїтянський перли, які отримують із раковин Pinctada Margaritifera, практично ідентичні австралійським по темпу і способам вирощування, проте відрізняються своїми неповторними кольорами від світло-сірого до фіолетово-чорного.
Сьогодні на ринку можна зустріти численні намиста з прісноводних перлів найрізноманітніших властивостей, кольорів і форм. Цей мінерал виробляється величезними за розміром молюсками, що живуть у великих азіатських річках. Способи вирощування тут в корені відрізняються від описаних раніше.
У великі річкові двостулкові раковини поміщаються від 40 до 50 відрізків епітеліальної тканини молюсків, навколо яких утворюється перламутр.
Завдяки цій техніці на світ з'являються перлини без штучного ядра, тобто повністю складаються з цінних продуктів біоминералізації. Крім того, прісноводні перлини вирощуються за більш короткий час і у великій кількості. Кожна раковина може призвести до п'ятдесяти перлин.
Найвищий рівень, досягнутий в останні роки виробниками перлів, зробив його вибір надзвичайно складним: розмір і яскравість перлин не завжди дозволяють відрізнити морські перлини з штучним ядром від прісноводних. Достовірну інформацію можна отримати тільки за допомогою геммологічної експертизи.
Ціна однієї перлини може досягати 300 000 доларів. Можна було б влаштовувати лотерею - продавати закриті раковини - кому як пощастить.
Перли - єдиний з ювелірних матеріалів, що утворюється в тілі молюсків, і він же, можливо, один з найстаріших каменів, використовуваних як прикраса, оскільки не потребує додаткової обробки.
Найпопулярніший спосіб відрізнити штучну (некультивоану) перлину від природньої - провести перлиною по поверхні зуба. Вважається, що тільки справжні перли будуть при цьому скрипіти.
Перли, які не носять і які зберігається в неналежних умовах, в сухому повіті, «вмирають». У вітринах японських ювелірних магазинів в прилавку обов'язково розташовані одна або кілька склянок з водою.
Метод «Кроссенс» на уроках, як засіб розвитку логічного і неординарного творчого мислення учнів.
Слово «кроссенс» означає «перетин смислів» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»). Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує по смислу відразу декілька. Зв’язок може бути як поверхневий, так і змістовний. Але в будь-якому випадку це прекрасне завдання для розвитку логічного і творчого мислення. Кроссенс потрібно читати зліва направо і зверху вниз.
Алгоритм створення кроссенса:
1. Визначити тему, загальну ідею.
2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).
3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.
4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).
5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.
6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.
7. Замінити прямі образи і асоціації символічними.
8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.
Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки у цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.
Прийом «кроссенс» відповідає наступним принципам:
- науковість: має наукове обґрунтування;
- ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;
- гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;
- універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;
- креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.
А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.
Проблема, з якою часто зустрічаються автори кроссенсів, - це трактування зображень, які можуть бути не зовсім зрозумілі або досить загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка – хто чи що зображено на кожному малюнку, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, знайшовши єдину нитку асоціацій.
Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. У цьому випадку асоціативна головоломка буде мати конкретну методичну мету:
I. Перевірка домашнього завдання (використовуючи кроссенс розповісти матеріал минулого уроку).
II. Формулювання теми уроку, постановка мети уроку (знайти зв’язок між зображеннями і визначити тему уроку, визначити, що повинні зробити на уроці).
III. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).
IV. Узагальнення матеріалу (кроссенс складається із зображень, котрі демонструвались учителем на різних етапах уроку, учні за ними узагальнюють матеріал і роблять висновок).
V. Організація роботи в групах (скласти кроссенс на задану тему із запропонованих зображень, порівняти кроссенси груп).
VI. Творче домашнє завдання (скласти кроссенс у друкованому чи електронному варіанті на задану тему, за змістом твору, за художнім образом).
VII. Структура уроку або декількох уроків з теми (дев’ять елементів кроссенса можуть включати в собі послідовне відображення структури уроку з темою (метою, проблемою посередині).
Фрагмент презентації з використанням прийому «кроссенса» на уроках географії
Метод " Скрайбінг"
Скрайбінг (з англійської scribe - робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутому. Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам'ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Головне завдання цього прийому – донести інформацію у максимально зрозумілому і привабливому для слухача форматі. Тому для створення яскравої картинки залучаються різноманітні типи зображень – малюнки, піктограми, символи, окремі ключові слова (написи, гасла), схеми, діаграми тощо.
Вмійте домовлятись! Притча про довгі ложки
Розвивати і вдосконалювати її необхідно з дитинства.
Вікторія регія — найбільше латаття у світі.
У річках Південної Америки росте дивовижна рослина Вікторія регія — найбільше латаття у світі. Зустріти цю незвичайну рослину можна лише в басейні Амазонки в Бразилії
