Слово «кроссенс» означає «перетин смислів» і створено авторами за аналогією зі словом «кросворд». Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленко. Кроссенс уперше був надрукований у 2002 році у журналі «Наука і життя». Він являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле із дев’яти квадратів (як у грі «Хрестики-нулики»). Дев’ять зображень розташовані в ньому таким чином, що кожен малюнок має зв’язок із попереднім і наступним, а центральний об’єднує по смислу відразу декілька. Зв’язок може бути як поверхневий, так і змістовний. Але в будь-якому випадку це прекрасне завдання для розвитку логічного і творчого мислення. Кроссенс потрібно читати зліва направо і зверху вниз.
Алгоритм створення кроссенса:
1. Визначити тему, загальну ідею.
2. Виокремити дев’ять елементів, що стосуються ідеї (теми).
3. Знайти зв’язки між елементами, визначити послідовність.
4. Концентрація змісту в одному елементі (центральному).
5. Виокремити відмінні риси, особливості кожного елементу.
6. Підібрати зображення, що ілюструють елементи.
7. Замінити прямі образи і асоціації символічними.
8. Побудувати асоціативні зв’язки між образами елементів.
Для полегшення процесу створення кроссенса спочатку потрібно заповнити словами кожен квадрат, а потім замінити їх образами. Оскільки у цьому завданні велика роль суб’єктивного сприйняття образів і зображень, то можливі свої варіанти зв’язків, за умови, що учень обгрунтує свою версію.
Прийом «кроссенс» відповідає наступним принципам:
- науковість: має наукове обґрунтування;
- ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів його застосування;
- гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;
- універсальність: можна використовувати при викладанні будь-яких предметів, для навчання дітей із різним рівнем розвитку;
- креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.
А це означає, що прийом «кроссенс» допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.
Проблема, з якою часто зустрічаються автори кроссенсів, - це трактування зображень, які можуть бути не зовсім зрозумілі або досить загадкові. У такому випадку дається коротка текстова підказка – хто чи що зображено на кожному малюнку, а завдання – знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кроссенсу, знайшовши єдину нитку асоціацій.
Кроссенс може бути використаний на будь-якому етапі уроку. У цьому випадку асоціативна головоломка буде мати конкретну методичну мету:
I. Перевірка домашнього завдання (використовуючи кроссенс розповісти матеріал минулого уроку).
II. Формулювання теми уроку, постановка мети уроку (знайти зв’язок між зображеннями і визначити тему уроку, визначити, що повинні зробити на уроці).
III. Розкриття інформаційного блоку теми, пошук проблеми (причини, риси, наслідки чогось в образах і символах).
IV. Узагальнення матеріалу (кроссенс складається із зображень, котрі демонструвались учителем на різних етапах уроку, учні за ними узагальнюють матеріал і роблять висновок).
V. Організація роботи в групах (скласти кроссенс на задану тему із запропонованих зображень, порівняти кроссенси груп).
VI. Творче домашнє завдання (скласти кроссенс у друкованому чи електронному варіанті на задану тему, за змістом твору, за художнім образом).
VII. Структура уроку або декількох уроків з теми (дев’ять елементів кроссенса можуть включати в собі послідовне відображення структури уроку з темою (метою, проблемою посередині).
Фрагмент презентації з використанням прийому «кроссенса» на уроках географії
Немає коментарів:
Дописати коментар