Україна наприкінці 1919 — на початку 1920 р. Наступ польських військ.

 

Тема :Україна наприкінці 1919 — на початку 1920 р. Наступ польських військ

  1.Опитування

1) Яка територія була охоплена повстаннями Д. Терпила та М. Григор’єва? 

(Григор'євське повстання (Григор'євський заколот, григор'євщина, травнева військово-політична криза в УСРР) — найбільше повстання проти більшовицької влади в Україні, що послідувало за виступом сформованих в Херсонській губернії полків 6-ї Української радянської дивізії Української радянської армії під командуванням Григор'єва. Основні події повстання відбувалися з 7 по 31 травня 1919 року і, разом із діями повсталих військових частин, супроводжувалися низкою антибільшовицьких виступів населення. В кінцевому підсумку, це призвело до радикальної дестабілізації режиму в УСРР («травневої військово-політичної кризи»)^[1].

Разом із Вешенським повстанням на Дону, травневі події в Україні відіграли ключову роль в розвалі радянського тилу на Південному фронті Громадянської війни влітку 1919 року та наступних успіхах Добровольчої армії, а також в зриві планів радянської інтервенції в Південну Європу на допомогу «червоній» Угорщині.

На початку травня 1919 р. спалахнуло одне з найбільших в Україні антибільшовицьких повстань на чолі з отаманом М.Григор’євим. Основу його загонів складало селянство, яке спочатку підтримало більшовицьку владу, сприйнявши її за дійсно народну. Але згодом, переконавшись, що вона є грабіжницькою по відношенню до них, селянство піднялося на антибільшовицьке повстання. М.Григор’єв видав універсал «До українського народу», в якому закликав населення знищувати продзагони і комісарів та створювати ради без більшовиків. Повстанці захопили Катеринослав, Черкаси, Олександрівськ, Кременчук, Миколаїв, Херсон. Проти них були направлені війська Червоної армії, які взяли у кліщі основні сили М.Григор’єва в районі Кобеляк на Полтавщині і розбили їх. Сам отаман з невеликим загоном відступив на Херсонщину. Він намагався поєднатися з військами іншого селянського отамана Н.Махна. Але між ними стався конфлікт, під час якого М.Григор’єв був вбитий.

Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищевського, Обухівського та Переяславського повітів сучасної Київської області. Згодом повстанський рух зелених вийшов за межі Київщини й перекинувся на Полтавщину.

+Повстанці відповіли жорстокими розправами над чекістами, червоноармійцями, міліціонерами, радянськими службовцями. Лише за першу половину 1921 р. у боротьбі з селянством загинуло близько 1,5 тис. осіб з радянського боку. Також виникали повстання серед мобілізованих, більшість з яких становили селяни.

Не будучи в змозі перемогти у масштабній війні проти селянства, більшовики були змушені перейти до нової економічної політики (НЕПу).

2) Які плани більшовиків зірвало повстання отамана М. Григор’єва?

Незважаючи на придушення основних вогнищ повстання, воно всерйоз зруйнувало плани більшовиків, зокрема, зірвало «визвольний похід» Червоної армії до Угорщини через Бесарабію, наказ про який вже було видано, та стало одним із вагомих чинників, що завадили «експорту революції» у Європу.

3) Яку подію історики називають «Київською катастрофою»?

Ки́ївська катастро́фа — події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.

4) Коли А. Денікін почав наступ на Україну?

Денікін та ще один лідер Білого руху, керівник Донської армії Краснов підписали угоду про об'єднання своїх військ в єдину армію — Збройні сили Півдня Росії (ЗСПР). ... Із середини травня почався наступ військ Денікіна на Слобідську та Південну Україну. 25 червня 1919 р.

5) Яку політику проводив А. Денікін на захопленій території України?

Національна політика Денікіна була відверто антиукраїнська. Український рух оголошено зрадницьким, назву "Україна" замінено на "Південь Росії" або "Малоросія". У зверненні "До населення Малоросії" від 25 серпня 1919 зазначалося, що відокремлення України від Росії – результат підступних дій німців (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). С.Петлюра оголошувався німецьким ставлеником. Державною мовою визнавалася російська. Всі українські навчальні заклади й установи було ліквідовано, замість них засновано російські, закривалися українські газети, вилучалися з крамниць українські книги, розпочалися репресії проти національної інтелігенції. Пропагувалися антисемітизм, влаштовувались єврейські погроми

6) Що таке «трикутник смерті»?

«Трикутник смерті» — історичний термін, яким характеризують ситуацію українських національних сил у 1919 році, коли Українська Народна Республіка опинилася в оточенні більшовицьких, білогвардійських та польських військ. Також іноді використовують назву «Чотирикутник смерті», у зв'язку з вороже налаштованим Королівством Румунія (іноді також — «Прямокутник смерті»).

7) Яка подія сприяла розпаду Директорії УНР і переходу всієї повноти влади до С. Петлюри?

Падіння Директорії

В кінці 1918 на початку 1919 років значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками. Роздані селянам землі вони почали відбирати і передавати в «радгоспи» та сільськогосподарські «комуни». Все селянство було зобов'язане здавати державі всю сільськогосподарську продукцію, за винятком дуже обмеженої норми, залишеної для особистого споживання. Селяни почали усвідомлювати, що на обіцянки більшовицької пропаганди не можна покладатися, і запізно повертати свої симпатії до Директорії. По всій Україні вибухали повстання проти більшовиків, але було вже запізно. У квітні 1919 року на Правобережжі були розгромлені війська Директорії, і станом на весну 1919 року на території України (крім Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянську владу.

9 травня обраний Головою Директорії, отримавши практично диктаторські повноваження. На чолі об'єднаних українських збройних сил 30 серпня 1919 року здобув Київ, однак вже наступного дня під тиском Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР) був змушений полишити місто^[21]

           Інтервенція проти України в 1918-1920 роках I Пишемо історію

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918-1921 рр.

Українська Соціалістична Радянська Республіка наприкінці 1919 — на початку 1920 р