Сталінська модель соціалізму та її втілення в Угорщині та Румунії
Завдання №1 Теоретичний блок
ТЕМА: Сталінська модель соціалізму та її втілення в Угорщині та Румунії
Прочитати нижче наведений текст. Виписати основні дати, поняття, та історичних постатей до цієї теми.
Переглянути відео з теми в теоретичному блоці.
1. СТАЛІНСЬКА МОДЕЛЬ СОЦІАЛІЗМУ В УГОРЩИНІ
Під час Другої світової війни (у грудні 1944 р.) антифашистські сили створили Угорський національний фронт незалежності (УНФН). Політрада УНФН сформувала коаліційний уряд і призначила прем'єр-міністром генерала Бела Міклоша. 20 січня 1945 р. уряд Б. Міклоша підписав угоду про перемир'я із СРСР, США, Великою Британією й оголосив війну Німеччині.
Бела Міклош
На початку квітня 1945 р. завершилося вигнання Червоною армією гітлерівських військ з Угорщини, і влада УНФН та його уряду поширилася на всю країну.На парламентських виборах у листопаді 1945 р. беззаперечну перемогу здобула Партія дрібних сільських господарів (ПДСГ). 1 лютого 1946 р. парламент проголосив Угорщину республікою. Протистояння Угорської комуністичної партії - Угорської партії трудящихся (УПТ) і ПДСГ стало неминучим.
Матяш Ракош
Прийшовши до влади лідер УПТ Матяш Ракоші, відстоюючи принципи сталінізму, форсував «соціалістичні перетворення» у країні.
Комуністичний режим форсованими темпами здійснював індустріалізацію, впроваджував централізоване планування економічної діяльності. У сільській місцевості насильницькими методами проводив колективізацію. Влада жорстоко розправлялася з будь-якими виявами інакомислення.
У травні 1953 р. Москва на посаду прем'єр-міністра рекомендували Імре Надя, який очолив уряд.
Імре Надь
З 1953 р. Імре Надь став головним критиком курсу Ракоші. Розпочалася демократизація громадського життя. Однак у протиборстві з Ракоші Надь програв і втратив посаду прем'єр-міністра. Його обвинуватили в «ревізіонізмі» і «націоналізмі».
Криза командно-адміністративної системи в Угорщині тривала. Ім'я Ракоші викликало загальну ненависть. У липні 1956 р. М. Ракоші усунули з посади першого секретаря ЦК УПТ. Його наступники намагалися проводити реформи, однак напруженість у суспільстві наростала.
2. УГОРСЬКЕ АНТИКОМУНІСТИЧНЕ ПОВСТАННЯ 1956 р.
У середині 1950-х років опозиція вимагала проведення вільних виборів, звільнення політв'язнів, уведення багатопартійної системи, реформ у сільському господарстві, утворення уряду на чолі з реформатором І. Надєм.
На бік протестувальників перейшла столична поліція і деякі частини столичного гарнізону.Під цим тиском комуністичне керівництво Угорщини погодилося на те, щоб прем'єр-міністром призначили Імре Надя.
Водночас з метою «відновлення порядку» влада звернулася до СРСР із проханням увести війська в Будапешт.
25 жовтня 1956 р. перед будинком парламенту зібралося 10 тис. осіб. Влада відкрила вогонь по демонстрантах, було вбито близько 100 осіб. На вулицях і площах столиці розпочалися бої.
Подробиці
28 жовтня 1956 р. уряд І. Надя оголосив про припинення вогню і початок переговорів із СРСР щодо виведення радянських військ із Угорщини. До 30 жовтня радянські війська вивели із столиці, органи держбезпеки розформували. Проте повстання, вже неконтрольоване, тривало. Натовп катував і вбивав десятки комуністів і співробітників органів держбезпеки. Перервалось залізничне сполучення, припинили роботу аеропорти, не працювали магазини й банки. Повстання перекинулося на інші міста Угорщини. У країні наростав хаос.
1 листопада І. Надь заявив, що Угорщина виходить з Організації Варшавського договору, і звернувся до ООН із проханням визнати її нейтральною державою. Після цього вночі проти 4 листопада 1956 р. радянські війська ввійшли в столицю Угорщини.
Радянський танк на вулицях Будапешта
Учасники повстання повалили пам'ятник
Було оголошено про створення Угорського революційного робітничо-селянського уряду на чолі з Янушом Кадаром.
Уряд виступив зі зверненням до населення країни, у якому йшлося про необхідність захистити «владу народу і незалежність країни від західних держав і “контрреволюціонерів”».
Народна революція в Угорщині потопала в крові. У ході боїв на вулицях Будапешта й інших міст, що точилися до 11 листопада 1956 р. (а в окремих місцях — до початку 1957 р.), загинуло понад 700 солдат Радянської армії та близько 2,5 тис. повстанців. Більш як 130 тис. угорських громадян залишили країну.
21 листопада Імре Надя, який переховувався в югославському посольстві, заарештували й вивезли до Румунії, а згодом стратили.
Події 1956 р. виявилися повчальними для нового угорського керівництва. Януш Кадар, лишаючись прихильником марксизму-ленінізму, обрав шлях національної згоди, компромісів і поступових реформ.
3. УГОРЩИНА в 1960-1980-х роках
У 1960-ті роки в країні ліквідували директивне планування і впроваджували економічні методи господарювання. Державна і кооперативна власність зрівнювалися в правах. Ринок швидко наповнився товарами.
У 1960-1970-ті роки спостерігалася певна лібералізація громадського життя: на виборах висували декілька кандідатів на мандат, істотно розширили функції місцевого самоврядування. Однак реформаторський курс із середини 1970-х рр. почав вичерпуватися, а кризові явища наростали.
У середині 1980-х років економіка опинилася у скрутному становищі, що загострювалося значною зовнішньою заборгованістю. Однак керівництво країни до кінця 1980-х не наважувалося розпочати докорінні перетворення.
4. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РУМУНІЇ
20 серпня радянські війська розпочали наступ на м. Бухарест. 23 серпня почалося антифашистське повстання в столиці.Король Румунії Міхай I віддав наказ про арешт глави фашистського уряду маршала Іона Антонеску та сформував антифашистський коаліційний уряд. Наступного дня новий уряд оголосив війну Німеччині.
Війська 2-го Українського фронту вступають на територію Румунії, березень 1944 р.
У жовтні 1944 р. на базі патріотичного антифашистського блоку створили Національно-демократичний фронт (НДФ), у якому домінуючий вплив мали комуністи і соціал-демократи. СРСР надавав усебічну моральну, фінансову й військову підтримку.
У 1946 р. на парламентських виборах, сфальсифікувавши їхні результати, перемогу здобули комуністи.Король Міхай I, опинившись в ізоляції, змушений був 30 грудня 1947 р. зректися престолу. Країна була проголошена Румунською Народною Республікою (РНР).
У лютому 1948 р. комуністи поглинули соціал-демократів. Створена на базі «об'єднання» двох партій Румунська робітнича партія (РРП) будувала свою діяльність на принципах ідеології марксизму-ленінізму. На чолі партії стояв сталініст Георге Георгіу-Деж.
З багатопартійною системою було покінчено. Від початку 1950-х років Румунія взяла курс на розвиток важкої промисловості , у 1962 р. була завершена суцільна колективізація. Нова компартійна диктатура спиралася на політичний терор.
Керівництво Румунії наприкінці 1950-х років почало здійснювати курс на вихід з-під впливу Радянського Союзу. У 1958 р. з Румунії вивели радянські війська. Після смерті в березні 1965 р. Г. Георгіу-Дежа першим секретарем ЦК Румунської компартії обрали Ніколає Чаушеску.
Велася боротьба за утвердження диктатури компартії. Для захисту свого режиму Чаушеску створив могутній каральний апарат і систему всеосяжного контролю над громадською думкою і повсякденними діями людей. Захопивши у свої руки командні посади в партії та державі, Чаушеску спирався на своїх близьких і далеких родичів.
У 1986—1989 рр. Румунія знаходилась в глубокій економічній кризі. «Вождь» вживав заходів «затягування поясів» і всіляких обмежень. Холодні квартири, у які лише на три-чотири години подавали газ, гарячу воду; неосвітлені вулиці міст; магазини, що працювали тільки за денного світла; порожні м'ясні прилавки й овочеві базари; нескінченні черги власників автомашин на АЗС — такий був вигляд «розвиненого соціалізму» у країні. У селян відбирали майже всю вироблену продукцію, обмежували площі присадибних ділянок. У Румунії закріпилася офіційна назва цього періоду — «золота епоха Чаушеску».
Однак у країні наростало невдоволення існуючими порядками. У 1987 р. у м. Брашові відбувся «хлібний бунт», жорстоко придушений владою.
Символом румунського соціалізму часів Нікалає Чаушеску можна вважати гігантський Палац Парламенту в Бухаресті. Румунський диктатор прагнув зосередити всі основні державні органи в одній будівлі, що мало полегшити контроль над ними. З іншого боку, Чаушеску бажав безпечного місця для життя, яке могло б витримати навіть ядерний напад.
Ця будівля є результатом зусиль більш як 20 тис. осіб, котрі працювали на її зведенні 24 години в три зміни на добу, протягом семи років, а в пікові періоди, крім того, до будівельних робіт залучали 12 тис. солдатів.
Палац Парламенту в Бухаресті
ПодробиціУ результаті побудовано будинок площею 365 000 м2, котрий посідає перше місце в Книзі рекордів Гіннеса як найбільша адміністративна будівля для цивільного використання та третє місце у світі за об'ємом. Це найважчий і найдорожчий будинок у світі.
Загальна площа будівель, які знесли від 1980 р., аби збудувати Народний дім, як його тоді називали, являє собою еквівалент п'ятої частини Бухареста (4,5 км завдовжки і 2 км завширшки), що відповідає кільком районам Парижа і всієї площі Венеції. Перед будівництвом зруйнували 20 церков, 10 тис. будинків, виселили понад 57 тис. сімей.
У результаті, висота палацу сягає 84 м, а підземна його частина — 16 м завглибшки. Будівля має 12 поверхів і 1100 кімнат. У її будівництві використано багато мармуру, кришталю, бронзи та дорогоцінного дерева.
Завданняч учням: створіть власну порівняльну таблицю положення Угорщини та Румунії,порівнюючи за пунктами. які Ви оберете для своєї таблиці. Перевимо набуті знання: Сталінська модель соціалізму в Угорщині
Мета:
сформувати в учнів уявлення про Німеччину після Першої світової війни; створити
умови для розуміння причин та наслідків приходу до влади нацистів;
проаналізувати внутрішню політику часів Веймарської республіки та нацистів;
визначати особливості нацистського режиму в Німеччині; розглянути події в
Німеччині після Першої світової війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення,
вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження;
удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою;
формувати інтерес до вивчення теми.
Очікувані
результати. Після уроку учні/учениці зможуть:
називати
дати, пов’язані з темою урокупоказувати
на карті нові кордони Німеччини; аналізувати
внутрішню політику часів Веймарської республіки та нацистів ;характеризувати
процес встановлення диктатури А. Гітлера в Німеччині.
1)Криза 1919 – 1920 рр. в Італії увійшла в історію під
назвою(«червоне дворіччя»). 2)На виборах у листопаді 1919 р. перемогу отримали… (соціалісти). 3)Італійський фашизм виник у … (1919 р.) 4)У листопаді 1921 р. фашисти створили… (Національну
фашистську партію). 5)Її очолив… (Беніто Муссоліні). 6)«Похід на Рим» відбувся … (27 жовтня 1922 р.) 7)З 1925 р. гаслом фашистів стало… («Усю владу фашистам!») 8)«Хартію праці» було прийнято у… (1927 р.) 9)У 1929 р. Муссоліні уклав з Папою Римським… («Латеранський
конкордат»). 10)Італію було проголошено імперією… (9 травня 1936 р.) 11)«Сталевий пакт» закріпив союз Італії з… (Німеччиною).
12)У квітні 1939 р. Італія окупувала… (Албанію).
2.Взаємоперевірка.
3.Робота з історичною картою.
-Проаналізуйте
історичну карту.
-Покажіть на карті об’єкти агресії фашистської Італії.
-Покажіть кордони Італії станом на 1939 р.
III.Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та
мети уроку.
1.Вправа «Вірю – не вірю».
-Позначте
правдиві, на вашу думку, твердження зеленим кольором, хибні – червоним.
·Адольф Гітлер був ув’язнений через пиво.
+
·Адольф Гітлер
став автором своєрідної «біблії» нацистів. +
·У 1922 р. у Німеччині нулі на банкнотах домальовували банки. +
·Свою державу А. Гітлер називав Третій світ. –
·«Кришталева ніч» - це масові пограбування нацистами євреїв. +
IV.Вивчення нового матеріалу.
1.Робота в парах.
-Користуючись
текстом підручника на с. 53, викресліть неправдиві наслідки Першої світової
війни для Німеччини.
·Великі
демографічні втрати.
·Від
грипу-«іспанки» померло майже півмільйона осіб. –
·Втрата Ельзасу,
Лотарингії, Саарських шахт, Західної і частини Східної Пруссії тощо, а також
колоній.
·Повернення
Ельзасу та Лотарингії, багатих на залізну руду і вугілля. –
·Нарощення
потужності металургійної промисловості. –
·Сума репарацій
становила 132 млрд золотих марок.
·Розруха в
промисловості та сільському господарстві.
·Дорожнеча,
голод.
·Зростання
робітничого руху.
2.Кероване читання (с. 54 – 55 підручника).
-Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.
1)Запишіть
конспект, користуючись шаблоном.
Листопадова революція
Хронологічні межі: 1918 – 1919 рр.
Причини: соціально-економічна криза, відсутність дієвої влади,
національне приниження у наслідок поразки Німеччини.
Початок: повстання військових моряків у місті Кілі.
2)Виправте помилки.
·Вибори до
Установчих зборів у місті Веймар ініціювали ліворадикальні сили.
·Веймарська
конституція закріпила в Німеччинні монархію.
·Окупація
Францією та Італією Руру майже не позначилася на економіці
Німеччини.
·Густав Штреземан
очолював Робітничу партію Німеччини.
·«Пивний путч»
став причиною падіння влади Націонал-соціалістичної робітничої партії
Німеччини.
3.Перегляд відеоролику.
-Перегляньте відеоролик.
-З якою метою Гітлер захопив заручників у пивній в Мюнхені?
-До чого призвів «Пивний путч»? Чому?
4.Самостійна робота з текстом
підручника.
-Користуючись
текстом підручника, визначте відповіді на запитання.
·Як «план Дауеса» влинув на економічне становище Німеччини?
·Чому економічна криза стала кризою Веймарської республіки?
·Які методи обрав Гітлер для отримання влади?
5.Робота в малих групах.
-Опрацюйте текст
підручника (с. 56 – 59) тавиконайте
завдання.
1-ша група – скласти хронологію подій, які привели А. Гітлера до одноосібної влади в Німеччині.
2-га група – скласти кілька запитань до тексту.
3-тя група – скласти перелік заходів А. Гітлера після встановлення його одноосібної
влади.
-Що передбачав указ «Про охорону народу і держави»?
-Коли відбулася «ніч довгих ножів»? (30 червня 1934 р.)
-З якою метою її було здійснено?
-Яке гасло поширилося з приходом до влади А. Гітлера? («Один народ, одна держава, один вождь»)
-З якою метою було створено гестапо?
-Як нацисти називали свою державу? (Третій рейх)
-Охарактеризуйте внутрішню політику Третього рейху.
V.Узагальнення та систематизація знань.
1.Робота з історичною картою.
-Проаналізуйте
історичну карту.
-Порівняйте
кордони Німеччини на початку Першої світової війни, після Першої світової війни
та кордони Третього рейху.