Історія України 10 клас
ТЕМА: Мирний договір із Центральними державами. Вступ військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР. Похід П. Болбочана на Крим. Розпуск УЦР.
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ УРОКУ |
Чи існувала
альтернатива, в умовах, План уроку : |
1. Мирний договір УНР з Центральними державами: передумови, мета, основні положення й зобов’язання сторін, історичне значення.
2. Особливості вступу німецько-австрійських військ на територію УНР. Ставлення українського населення до нових союзників у боротьбі
з радянською Росією.
3. Похід частин Запорізького корпусу на чолі з П. Болбочаном на Крим.
4. Внутрішній курс ЦР після повернення до Києва. Втрата підтримки більшості українського народу. Розпуск УЦР.
1. Мирний договір УНР із Центральними державами: передумови, мета, основні положення й зобов’язання сторін, історичне значення.
ВИСНОВКИ (очікувані):
1.
Підписаний з
Німеччиною та Австро-Угорщиною мирний договір давав Центральній Раді можливість
уникнути повного розгрому
та окупації УНР зі сторони радянської Росії, повернутися до Києва, відновити
контроль над усію територію України, тобто забезпечував не лише порятунок ЦР, а
й значні тактичні (на найближчий час) успіхи в боротьбі з російськими
більшовиками.
2.
Допомога Центральних
держав не була безкорисливою. За її надання потрібно було розраховуватися
продовольством, матеріальними ресурсами, обмеженням суверенітету УНР, втратою
ЦР залишків свого авторитету та підтримки серед населення.
3.Найпроблемнішим залишалося й значно ускладнювалося питання майбутнього УНР. Було зрозуміло, що нові союзники зазнають поразки у Першій світовій війні, і це лише питання часу. Тобто ЦР цим договором наражала себе на великі труднощі у стосунках
із країнами Антанти після завершення світової війни, як союзник Центральних держав, ставила під сумнів можливість зберегти цілісність і незалежність УНР в майбутньому, що було її великим
2.Особливості вступу німецько-австрійських військ на територію УНР. Ставлення українського населення до нових союзників у боротьбі з радянською Росією
ВИСНОВКИ (очікувані):
1.
Німецько-австрійські
війська вступаючи на територію УНР вели себе достатньо толерантно, як для умов
продовження світової війни. Попереду йшли війська УНР під командуванням С. Петлюри.
Більшовики поспіхом відступали. Але в багатьох жителів українських міст і сіл
закрадалися сумніви. Вчорашні вороги, хто вони тепер? Справжні визволителі чи
окупанти?
2.
Ставлення
українського населення до нових союзників ЦР було стриманим і неоднозначним.
«Визволителів» зустрічали насторожено і як показав час, не безпідставно.
1.
Похід частин Запорізького корпусу на чолі з П. Болбочаном на Крим.
ВИСНОВОК (очікуваний):
Успішні дії частин Запорізького корпусу
на чолі з П.Болбачаном, що раніше за німців звільнили значну частину Криму від
російських більшовиків, були зупинені на вимогу німецького командування.
Це суперечило інтересам української держави, свідчило про втрату нею свого
суверенітету і підтверджувало залежність ЦР та її уряду від Німеччини. Саме
життя свідчило про нерівноправність укладеного раніше союзу з Центральними
державами для УНР.
4. Внутрішній курс ЦР після повернення до
Києва. Втрата підтримки більшості українського народу. Розпуск УЦР.
ВИСНОВОК (очікуваний):
Центральна Рада, після повернення
до Києва, заявила про незмінність свого попереднього внутрішнього курсу,
підтвердила свободи, права та вольності проголошені ІІІ і IV Універсалами. Але керівництво Ради не врахувало присутність на українській
землі німецько-австрійської армії, яка нейтралізувала революційні настрої
народу за яких було можливо проводити успішні соціально-економічні реформи.
Центральна Рада швидко втрачала не лише авторитет
і підтримку населення, а й контроль над ситуацією в країні. Послаблення
державних інститутів влади призвело до посилення хаосу і безладу. Уряд не мав
впливу на хід подій на місцях. Німецька військова адміністрація зрозуміла, що
ЦР не здатна забезпечити виконання умов та зобов’язань згідно Брестського
договору й вирішила розпустити Раду та замінити її одноособовою владою
авторитетного представника військових, що рішуче й негайно зробила.
ПОПЕРЕДНЄ УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
!?! |
ПРОБЛЕМНЕ
ПИТАННЯ УРОКУ |
Чи існувала
альтернатива, в умовах, |
ВИСНОВОК :
Реальна альтернатива підписанню
мирного договору з Центральними державами існувала. Потрібно було свідомо йти
на тактичну тимчасову поразку у боротьбі проти радянської Росії заради
досягнення стратегічної перемоги в майбутньому. Тобто, безумовно, правильним
рішенням було проголошення незалежності УНР, але не для того щоб підписати мир
з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Вести переговори з ними, на відміну від
більшовицької Росії та її маріонетки радянської УНР проголошеної в Харкові було
непотрібно. Німецько-австрійська окупація України за Брестським миром з Росією
відбулася б у будь-якому випадку, а без договору з УНР – просто у неприкритій формі.
Центральній Раді залишалося б
боротися до останньої можливості спочатку проти агресії російських більшовиків,
а потім організовувати підпільний, партизанський та повстанський рух проти
німецько-австрійських окупантів.
Поразка Німеччини та
Австро-Угорщини у Першій світовій війні, яка вже тоді була очевидною, відкрила
б нові можливості не лише визволитися від окупантів, відновити незалежність
УНР, а й домагатися визнання та підтримки з боку Антанти (Великобританія та
Франція)
і можливо навіть США, як держави, яка не була союзником Центральних держав, а
навпаки боролася за досягнення спільної перемоги над ними (приклад Польщі) і
так же героїчно протистояла агресії нового ворога Антанти – більшовицькій
Росії.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати параграф 17-18, відповідати на запитання на стор.
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ:
Відео:
Брестський мир 1918 року між УНР та Четверним союзом
Аудіо "Берестейський мирний договір УНР. Падіння радянської владиУкраїні" | Підготовка до ЗНО
Немає коментарів:
Дописати коментар