Ознаки психологічної рівноваги.Стрес і здоров'я. Практична робота № 11 "Формування позитивної адекватної самооцінки"

 Ознаки психологічної рівноваги.Стрес і здоров'я.

Практична робота № 11 "Формування  позитивної адекватної самооцінки"

ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Письмове опитування:   Дайте відповідь на питання.

1. Чи може людина взагалі не відчувати емоцій? Чому?

2. Чи потрібно стримувати всі свої емоції?

3. Чому потрібно вчитися виражати свої почуття?

4. Чи може людина керувати своїми емоціями?

5. Як емоції впливають на спілкування?

6. Якими є почуття? Наведіть приклади.

1. Вправа «Згоден чи ні?»

згодні — "+", «не згодні» —  "-".

•                      Почуття — це відображення у свідомості людини її ставлення до дійсності, що виникає в разі задоволення чи незадоволення вищих потреб. (   )

•                    Емоції —це прості переживання, пов’язані із задоволенням незадоволенням органічних потреб. ()

•                      Емоції можна виражати за допомогою рухів, міміки, жестів, інтонації. ()

•                      Негативні емоції — завжди руйнівні, негативно впливають на самопочуття людини. ()

•                     Відсутність будь-яких емоцій знижує ризик серцево-судинних захворювань. ()

•                      Людина при народженні має навички самоконтролю. ()

Людина не може залишатися байдужою до навколишнього світу. Предмети й люди, з якими вона стикається, події, свідком або учасником яких вона стає, викликають у неї різні реакції. Вони свідчать проставлення людини до дійсності.

- Як, на вашу думку, називаються ці реакції?

Аналіз життєвих ситуацій

Уявімо таку ситуацію. У школі ви посварилися з найкращим другом та ще й отримали погану оцінку за контрольну роботу. Ви вирішили не розказувати про це вдома, щоб не засмучувати батьків. Але щойно ви переступили поріг оселі, як мама запитала, що трапилося?

- Чи відомі вам такі випадки?

- Як мама здогадалася про ваш настрій?

- Які емоції переповнювали вас у цей момент?

- Чи стало вам легше на душі після розмови з мамою?

- Чи маємо ми співпереживати та співчувати іншим людям?

-  Чи всі ви здатні без втрати здоров’я переживати неприємності?

- Наскільки важливим для вас є формування здоров’язбережувальних навичок, знань про стрес та реакцію організму людини на нього?

    СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. «Асоціативний кущ»  За асоціаціями учнів до поняття «стрес» складають схему. (Варіанти відповідей: неприємності, втрата, депресія, поганий настрій, біль, негатив, чорна смуга,хвороба, сльози тощо.) 

2. Робота з термінами

Стрес (від англ. stress— «напруга», «тиск») — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів 1932 р. Уолтер Бредфорд Кеннон у своїх роботах з універсальної реакції «Боротись чи втікати». Досить часто авторство терміну приписують відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише 1946 р. для пояснення загального адаптаційного напруження.

До фізіологічних ознак стресу належать: безсоння, погіршення пам’яті, головні болі, безпричинне хвилювання, підвищене серцебиття, плаксивість, дратівливість, нестриманість, поганий або занадто веселий настрій, байдужість тощо.

Види стресу

Залежно від чинника, що зумовлює стрес, виділяють фізіологічний та емоційний стреси.

Фізіологічний стрес пов’язаний з об’єктивними змінами умов жит­тєдіяльності людини. Стресорами при цьому можуть бути мікроклімат, радіація, шум, вібрація, природні стихійні лиха (землетрус, повінь, виверження вулкану) та навіть затоплення квартири сусідами.

Психоемоційний стрес виникає з особистої позиції індивіда. Людина реагує на те, що її оточує згідно зі своїм баченням зовнішніх стимулів, яке залежить від особистісних характеристик, соціального статусу, рольової поведінки, віку, вихованості, життєвого досвіду. Скажімо, крадіжка гаманця для одного етане стимулом бути уважнішим, сконцентрованішим, більше попрацювати, щоб повернути втрачене, А іншого навпаки охопить апатія, відчуття своєї нікчемності та постійних невдач. Повна відсутність стану стре­су у разі впливу збуджувальних факторів означає смерть. Здатність організму до адаптації поступово втрачається з віком.

Залежно від дії на психічний стан людини виділяють:

1. Ейфоричний стрес (еустрес), пов’язаний із закоханістю, одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо. Такий стрес приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоціїі підвищує захисні сили організму.

2. Дистрес (англійське слово «дистрес», що означає «біль або Страждання, які вражають тіло чи душу; стан небезпеки або розпачливої нужди»), пов’язаний із хворобами, невдачами, конфліктами, неприємними життєвими ситуаціями та обставинами, розлученням, втратою коханої людини тощо. Такий стрес викликає переживання, страхи, неспокій, зумовлює виникнення депресії, хвороб, руйнує здоров’я.

3. Оздоровлювальна вправа -для очей, шиї

4. Робота за таблицею «Стадії стресу»

Зрозуміти, як організм людини на соматичному рівні реагує на стрес, допоможе аналіз стадій стресу. Г. Сельє запропонував виділити три стадії розвитку стресової реакції:

     1)Стадія тривожності — характеризується зменшенням розмірів вилочкової залози, селезінки, лімфатичних вузлів.

2)Стадія резистентності — розвивається гіпертрофія кори надниркових залоз зі стійким підвищенням рівня гормону адреналіну. Вони збільшують кількість крові, яка циркулює, підвищують артеріальний тиск, підсилюється утворення печінкою глікогену. У цій стадії зазвичай підвищується стійкість та протидіяорганізму до надзвичайних подразників. У людини на цій стадії активізується розумова та м’язова діяльність, мобілізується воля та бажання подолати незвичні обставини або надзвичайну ситуацію. Якщо дія стресору на цій стадії припиняється або слабшає, зміни, які він викликав, поступово нормалізуються.

3) Стадія виснаження. Однак, якщо вплив патогенного фактору не припиняється, він продовжує бути надто сильним і тривалим, розвивається стійке виснаження кори надниркових залоз. Знову з’являються реакції тривожності. Ці процеси є незворотними і закінчуються загибеллю організму (смертю).

     ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота у зошитах: у вигляді таблиці/схеми  напишіть 

    позитивний вплив стресу на організм людини.

    довести негативний вплив стресу на організм людини.

      аргументувати протилежні позиції, підбити підсумки, зробити висновки.

 

3. Оповідання В. Сухомлинського

СКЛЯНКА ВОДИ

Юрків дідусь занедужав. Дідусеві вісімдесят п’ять років.

Він знає чимало цікавих казок та дивних бувальщин, які любить слухати Юрко.

А зараз дідусь лежить і важко дихає. Мама наказала:

— Сиди, Юрку, біля дідуся, доглядай за ним. Попросить води — подай свіжої, попросить відчинити вікно — відчини.

Юрко сидів біля постелі хворого дідуся, читав книжку. За півдня дідусь разів зо три попросив води.

Набридло хлопцеві сидіти. Поклав книжку на стіл, тихо вийшов із хати й побіг до хлопців грати у футбол.

Кілька годин гуляв Юрко на стадіоні, вже й сонце до заходу схилилось.

Та неспокійно було в нього на душі. Щось немов гнітило його. Покинув Юрко гру, побіг додому.

Ледь відчинив двері, підійшов до ліжка — й упав на коліна. Дідусь лежав мертвий. А в склянці не було й краплини води.

Потім усе життя Юрка мучили докори сумління. Він думав: дідусь, мабуть, помер тому, що не було води. Йому хотілося пити, а в склянці — ні краплини. А він у м’яч грав із хлопцями.

— Роби не те, що хочеться, а те, що треба, — навчав Юрко свого сина.

      Що можна виділити головного з цієї розповіді Напишіть свої роздуми у робочому зошиті.?

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов'язкове:

•        опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми-параграф 18

додаткові (на вибір, за бажанням):

•        скласти список можливих стресорів навколишнього середовища та поради щодо їх уникання;

•        підготувати статтю для класного куточка «Стан афекту як наслідок дії сильного подразника на нервову систему людини».