Чинники стресу і виживання в екстремальних ситуаціях.

 Чинники стресу і виживання в екстремальних ситуаціях.

1.                    Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Дайте усно відповіді на запитання .
1. Що таке стрес?
2. Назви види стресу. Схарактеризуй їх.
3. Назви симптоми стресу.
4. Якою буває реакція людини на стрес? Від чого вона залежить?
5. Коли стрес буває корисним для здоров’я?
6. Як хронічний стрес впливає на здоров’я?

 
2. Мотивація навчальної діяльності учнів
«Погані» стреси можуть викликати дуже важкі хвороби, і навіть стати причиною смерті. А так звані «хороші» стреси, на­впаки — тренують і зміцнюють адаптаційні системи організму та тримають його в тонусі, тобто вони є необхідними для підтримки здоров’я людини. І підтвердженням цих слів є вислів Ганса Сельє: «Без стресу життя вмирає»... Саме тому людське життя повинно зводитися до того, щоб не лікувати стреси, а навпаки, як каже за­сновник теорії стресу Г. Сельє, «потрібно вчитися отримувати від нього задоволення». Людина повинна вчитися контролювати себе, свої вчинки і своє життя. Тоді вона стає сильнішою і може легко долати різні складні ситуації, особливо ті, які є для неї найбільш стресовими.

      Засвоєння нових знань, умінь і навичок
Поведінка людини в екстремальних ситуаціях.
Екстремальна ситуація (від лат. extremus - крайній) - сукупність умов і обставин, що виходять за рамки звичайних, які ускладнюють або роблять неможливою життєдіяльність індивідів або соціальних груп. Екстремальні ситуації - це найбільш складні небезпечні ситуації, коли збігаються кілька несприятливих для людини умов і факторів ризику. Екстремальні ситуації зазвичай вимагають для захисту життя і здоров'я людини напруги всіх його фізичних і духовних сил. Зазвичай це поняття використовується як синонім надзвичайної ситуації.
Основні види екстремальних ситуацій природного походження:
• Зміна кліматично-географічних умов.
• Різка зміна природних умов.
• Захворювання або пошкодження організму людини, що потребують екстреної медичної допомоги.
• Вимушене автономне існування.

Зміна кліматично-географічних умов. 

При необхідності змінити звичне місце проживання, т. Е. При зміні кліматично-географічних умов життя, ризик опинитися в екстремальній ситуації виникає внаслідок порушення: температурного режиму (різкого переходу від холоду до тепла і навпаки); добового режиму в результаті зміни часових поясів; сонячного режиму; режиму харчування і питного режиму. Ця ситуація не з розряду несподіваних. Про майбутній переїзд, поїздці або перельоті (припустимо, на відпочинок) ви знаєте заздалегідь. Тому до нових умов потрібно готуватися завчасно.

Різка зміна природних умов. 

Причинами цього можуть бути такі раптові природні явища, як сильне похолодання, дощ (злива), хуртовина, ураган, сильна спека, посуха та ін. При цьому людина, що знаходиться на віддалі від населених пунктів, змушений змінювати графік і маршрут руху. Через це відсувається час його повернення, що може призвести до нестачі продовольства і води, змушеному голодування, впливу на нього несприятливих факторів природного середовища (обмороженню, переохолодження та перегрівання організму, перевтоми, теплового та сонячного удару і т. П.). Якщо при цьому до населеного пункту не один десяток кілометрів, а негода заважає орієнтуватися і рухатися, постає проблема тривалого виживання.

Захворювання або пошкодження організму людини, що потребують екстреної медичної допомоги, не так вже й рідкісні серед мандрівників, туристів, а також людей, професія яких пов’язана з перебуванням у природному середовищі. Вони можуть виникати в результаті травм (удари, вивихи, переломи, розтягнення м’язів), отруєння рослинними і тваринними отрутами, укусів тварин, теплових ударів і переохолодження, інфекційних хвороб. Залежно від ступеня їх несприятливого впливу може виникнути загроза здоров’ю і життю людини.
Вимушене автономне існування – найбільш небезпечна екстремальна ситуація, так як положення людини, що опинилася один на один з природою, як правило, виникає несподівано і вимушено. Розглянемо причини виникнення такої ситуації.
Втрата орієнтування на місцевості, особливо часто виникає в результаті невміння користуватися компасом, орієнтуватися, витримувати напрямок руху, обходити перешкоди. Однак вона може трапитися не тільки з недосвідченим туристом.
     Складання схеми «Чинники стресу в екстремальних ситуаціях»
Чинник – умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. 
Що відчуває людина в екстремальній ситуації? 

Що робити у разі надзвичайно          Чинники, що допомагають долати стрес (робота з підручником с. 77) 

                                                                   Самопідтримка стресу, самодопомога та допомога при стресі

2.   «Швидка допомога в разі стресів»

Переключення уваги	Раптове перенесення уваги з об’єкта думки, що хвилює, на інший
Самопідбадьорювання	Самопідтримка з метою зміцнення віри в себе, у свій успіх у роботі
Самонаказ	Наказ самому собі на дії в екстремаль­них, напружених ситуаціях
Самопереконання	Аргументована дискусія із самим собою, з доказами про здатність самостійно регу­лювати свої психічні стани та поведінку в колективі
Самонавіювання	Психотерапевтичний метод, який дає змогу за допомогою власних слів знімати нервове напруження, робити психічну розрядку
Аутогенний тренінг	Система прийомів свідомої психічної саморегуляції людини

Обов’язковим є налагодження режиму роботи та відпочинку. Відпочивати потрібно, чергуючи активну й пасивну діяльність. Кра­щий відпочинок — улюблена справа. Це може бути риболовля, ту­ристичний похід, плавання, робота на дачній ділянці, малювання, будь-яка творчість тощо. Сон повинен тривати не менше 8-9 годин. Корисно дотримувати певної дієти з підвищеним вмістом вітамінів та мікроелементів згідно з віком, статтю, наявними хворобами.

До специфічних методів належать:

релаксація — метод, за допомогою якого можна частково або цілком позбутися фізичного та психічного напруження. Релакса­ція дуже корисний метод, оскільки опанувати її досить легко. Але є одна неодмінна умова — мотивація, тобто людина повинна чітко знати, для чого їй це треба.

Концентрація — передбачає виконання спеціальних вправ на зосередження уваги.

Ауторегуляція дихання — свідомо керуючи подихом, людина має можливість використовувати його для заспокоєння, зняття напру­ження: як м’язового, так і нервового.

Щоб відповідно до ситуації прийняти рішення, треба заспокої­тися, опанувати себе. Наприклад:

v зробити підряд 3-4 глибоких вдихи;

v глибоко вдихнути через ніс, затримати повітря на кілька секунд і повільно видихнути повітря через рот; полічити до десяти у зворотному порядку (10, 9, 8,...); роблячи видих, із зусиллям непомітно стиснути, а на вдиху роз­слабити кулаки, перш ніж відповісти чи щось зробити.

Спробуймо виконати просту і корисну вправу. Вона допоможе втомленим — відпочити, напруженим — розслабитися, схвильова­ним — заспокоїтися.

Виконання релаксаційних вправ

1.     «Гора з плечей»: виконують стоячи, сидячи чи навіть ідучи. Мак­симально високо підніміть плечі, відведіть їх далеко назад і опустіть. Саме такою має бути щоденна постава.

Результат: знімає м’язове напруження в плечовому поясі та спи­ні; підвищує впевненість у собі, поліпшує настрій.

2.     «Дихання животом». Вдихніть носом, рахуючи до 4-х (напружу­ючи, «надуваючи» живіт), видихніть через рот, рахуючи до 5-ти (живіт «здувається»). Виконуйте, доки не відчуєте заспокоєння.

Результат: допомагає впоратися зі стресовими ситуаціями, за­спокоює, знімає негативні емоції (гнів, страх, хвилювання).

 Професійна допомога

Професійну допомогу у разі стресу та його наслідків може надати психолог, психотерапевт, а у важких запущених випад­ках — психіатр. За необхідності лікар призначить антидепресанти, заспокійливі препарати, снодійні, адаптогени, коректори імунної системи, ліки для покращення апетиту. Ефективними є гіпноз, фізіотерапевтичні процедури — гімнастика, ванни, електросон, фітотерапія, застосовування адаптогенів тощо.

 

Узагальнення та застосування засвоєних знань, умінь і навичок

1. Гра «Радість». Учні аналізують ситуацію, запропоновану вчителем, пояснюють, чому радіють.

Підбиття підсумків уроку

1.     Вправа «незакінчене речення» Продовжте речення: «Я можу подолати стрес у разі потрапляння в екстремальну ситуацію, тому що...».

– Де ми можемо застосувати знання та навички, здобуті під час уроку?

3.     

     Домашнє завдання

1.     Опрацювати матеріал підручника §19.записати в зошит нові поняття

2.     Пройдіть Тест на самоцінку стресостійкості  -підручник с.122, результат запишіть у робочий зошит.

3.     Наведіть приклади виходу з екстремальних ситуацій