Україна наприкінці 1919 — на початку 1920 р. Наступ польських військ.

 

Тема :Україна наприкінці 1919 — на початку 1920 р. Наступ польських військ

  1.Опитування

1) Яка територія була охоплена повстаннями Д. Терпила та М. Григор’єва? 

(Григор'євське повстання (Григор'євський заколот, григор'євщина, травнева військово-політична криза в УСРР) — найбільше повстання проти більшовицької влади в Україні, що послідувало за виступом сформованих в Херсонській губернії полків 6-ї Української радянської дивізії Української радянської армії під командуванням Григор'єва. Основні події повстання відбувалися з 7 по 31 травня 1919 року і, разом із діями повсталих військових частин, супроводжувалися низкою антибільшовицьких виступів населення. В кінцевому підсумку, це призвело до радикальної дестабілізації режиму в УСРР («травневої військово-політичної кризи»)^[1].

Разом із Вешенським повстанням на Дону, травневі події в Україні відіграли ключову роль в розвалі радянського тилу на Південному фронті Громадянської війни влітку 1919 року та наступних успіхах Добровольчої армії, а також в зриві планів радянської інтервенції в Південну Європу на допомогу «червоній» Угорщині.

На початку травня 1919 р. спалахнуло одне з найбільших в Україні антибільшовицьких повстань на чолі з отаманом М.Григор’євим. Основу його загонів складало селянство, яке спочатку підтримало більшовицьку владу, сприйнявши її за дійсно народну. Але згодом, переконавшись, що вона є грабіжницькою по відношенню до них, селянство піднялося на антибільшовицьке повстання. М.Григор’єв видав універсал «До українського народу», в якому закликав населення знищувати продзагони і комісарів та створювати ради без більшовиків. Повстанці захопили Катеринослав, Черкаси, Олександрівськ, Кременчук, Миколаїв, Херсон. Проти них були направлені війська Червоної армії, які взяли у кліщі основні сили М.Григор’єва в районі Кобеляк на Полтавщині і розбили їх. Сам отаман з невеликим загоном відступив на Херсонщину. Він намагався поєднатися з військами іншого селянського отамана Н.Махна. Але між ними стався конфлікт, під час якого М.Григор’єв був вбитий.

Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, Ржищевського, Обухівського та Переяславського повітів сучасної Київської області. Згодом повстанський рух зелених вийшов за межі Київщини й перекинувся на Полтавщину.

+Повстанці відповіли жорстокими розправами над чекістами, червоноармійцями, міліціонерами, радянськими службовцями. Лише за першу половину 1921 р. у боротьбі з селянством загинуло близько 1,5 тис. осіб з радянського боку. Також виникали повстання серед мобілізованих, більшість з яких становили селяни.

Не будучи в змозі перемогти у масштабній війні проти селянства, більшовики були змушені перейти до нової економічної політики (НЕПу).

2) Які плани більшовиків зірвало повстання отамана М. Григор’єва?

Незважаючи на придушення основних вогнищ повстання, воно всерйоз зруйнувало плани більшовиків, зокрема, зірвало «визвольний похід» Червоної армії до Угорщини через Бесарабію, наказ про який вже було видано, та стало одним із вагомих чинників, що завадили «експорту революції» у Європу.

3) Яку подію історики називають «Київською катастрофою»?

Ки́ївська катастро́фа — події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.

4) Коли А. Денікін почав наступ на Україну?

Денікін та ще один лідер Білого руху, керівник Донської армії Краснов підписали угоду про об'єднання своїх військ в єдину армію — Збройні сили Півдня Росії (ЗСПР). ... Із середини травня почався наступ військ Денікіна на Слобідську та Південну Україну. 25 червня 1919 р.

5) Яку політику проводив А. Денікін на захопленій території України?

Національна політика Денікіна була відверто антиукраїнська. Український рух оголошено зрадницьким, назву "Україна" замінено на "Південь Росії" або "Малоросія". У зверненні "До населення Малоросії" від 25 серпня 1919 зазначалося, що відокремлення України від Росії – результат підступних дій німців (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918). С.Петлюра оголошувався німецьким ставлеником. Державною мовою визнавалася російська. Всі українські навчальні заклади й установи було ліквідовано, замість них засновано російські, закривалися українські газети, вилучалися з крамниць українські книги, розпочалися репресії проти національної інтелігенції. Пропагувалися антисемітизм, влаштовувались єврейські погроми

6) Що таке «трикутник смерті»?

«Трикутник смерті» — історичний термін, яким характеризують ситуацію українських національних сил у 1919 році, коли Українська Народна Республіка опинилася в оточенні більшовицьких, білогвардійських та польських військ. Також іноді використовують назву «Чотирикутник смерті», у зв'язку з вороже налаштованим Королівством Румунія (іноді також — «Прямокутник смерті»).

7) Яка подія сприяла розпаду Директорії УНР і переходу всієї повноти влади до С. Петлюри?

Падіння Директорії

В кінці 1918 на початку 1919 років значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками. Роздані селянам землі вони почали відбирати і передавати в «радгоспи» та сільськогосподарські «комуни». Все селянство було зобов'язане здавати державі всю сільськогосподарську продукцію, за винятком дуже обмеженої норми, залишеної для особистого споживання. Селяни почали усвідомлювати, що на обіцянки більшовицької пропаганди не можна покладатися, і запізно повертати свої симпатії до Директорії. По всій Україні вибухали повстання проти більшовиків, але було вже запізно. У квітні 1919 року на Правобережжі були розгромлені війська Директорії, і станом на весну 1919 року на території України (крім Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянську владу.

9 травня обраний Головою Директорії, отримавши практично диктаторські повноваження. На чолі об'єднаних українських збройних сил 30 серпня 1919 року здобув Київ, однак вже наступного дня під тиском Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР) був змушений полишити місто^[21]

           Інтервенція проти України в 1918-1920 роках I Пишемо історію

Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918-1921 рр.

Українська Соціалістична Радянська Республіка наприкінці 1919 — на початку 1920 р

Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на Батьківщину

Історія України 11 клас Урок _______ Дата _______

Тема: Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на Батьківщину.

 Мета: навчити учнів  на основі різних джерел інформації: описувати події депортація народів Криму; складати характеристики та політичні портрети видатних  героїв кримських народів у роки Другої світової та Великої Вітчизняної війн;  давати оцінку цим подіям; розвивати вміння роботи з фактами, історичними джерелами, робити висновки, висловлювати власну точку зору; формувати навички критичного мислення, виховувати в учнів кращі моральні якості, патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

План і перебіг  уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань Бесіда-складання «історичної пари»

- Коли відбулося звільнення Криму від загарбників? (навесні 1944 р)

- На які сили покладалася задача звільнення Криму?  ( перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту)

- Коли почалося звільнення Криму?  (8 квітня 1944 р.)

- Назвіть основні бойові дії цього періоду? (  11 квітня  - Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня   штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі.  9 травня 1944 р.  – Севастополь . )

- Коли  Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ? (12 травня)

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Попри те, що представники кримсько-татарського народу воювали в лавах Червоної Армії і ,навіть, брали участь у партизанському русі, підставою для депортації стало звинувачення в співпраці з Третім Рейхом.

Проблемне завдання Чи змінився правовий  статус Кримської АРСР після депортації кримських народів? Чому?

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар.

У ч и т е л ь. Друга світова війна призвела до численних втрат населення України, підірвала економічний потенціал республіки та завдала непоправної шкоди її етнокультурній спадщині. Великою трагедією для частини етнічного населення України стало його  примусове виселення за межі місць традиційного проживання. Тисячі представників різних національностей були насильно вигнані зі своєї Батьківщини. 

Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії.

Полки солдат идут по Крыму

В ночи, сгущенной до черна

Зачем они пришли, не знаю,

Когда весь  Крым в объятьях сна.

 

Шли весело, как на прогулке

Плевали в стороны – и шли …

Чужие этим переулкам

И морю Черному вдали.

 

Идущих первыми троих

Узнал я, это не они ли

- Я так запомнил лица их –

Еще вчера у нас гостили …

Они свернули на дорогу

 

Что к дому, в сердце холодок …

И пес наш чувствуя тревогу

Скулил и рвал свой поводок.

Сухой щелчок – и пса не стало,

Он даже взвизгнуть не успел …

Взгляд на часы "Начнем, пожалуй" …

Из тройки кто-то прохрипел

 

ответ послышалось – "Конечно,

Что воду в ступе нам толочь?"

И для народа наступила 

Варфоломеевская ночь.

 Від 18 травня 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених понад 80 % були жінки й діти.

Близько 50 % загинули дорогою та в перші роки перебування на нових місцях проживання.   Лише за часів незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.

Робота з терміном

Д е п о р т а ц і я — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.

Робота з джерелом

Автор книги «Покарані народи» О. Некрич писав:

 «…. Солдати НКВС витягали жінок, дітей, стариків із постелі («прокляті зрадники, негідники!»), наказували протягом 10 хвилин залишити оселі, не давши як треба вдягнутись, узяти з собою документи…. Роздягнені, голодні діти та старі люди помирали в закритих вагонах від тифу. Солдати викидали мерців у вікна  вагонів…».

Питання:

-                             У яких умовах відбувалася депортація?

Зі        Зі спогадів тих, хто пережили депортацію: 

Вранці замість привітання добірний мат і питання: трупи є?

 

Люди за померлих чіпляються, плачуть, не віддають. Солдати тіла дорослих викидають у двері, дітей - у вікно ... 
 

Медичного обслуговування не було. Померлих виносили з вагона і залишали на станції, не даючи ховати. 
 

Про медичне обслуговування і мови не могло бути. Люди пили воду з водойм і звідти запасалися про запас. Воду кип'ятити можливості не було. Люди почали хворіти на дизентерію, черевний тиф, малярію, коростою, воші долали всіх. Було спекотно, постійно мучила спрага. Померлих залишали на роз'їздах, ніхто їх не ховав. 

Через кілька днів шляху з нашого вагона винесли померлих: стареньку і маленького хлопчика. Поїзд зупинявся на маленьких полустанках, щоб залишити померлих. ... Ховати не давали. 
Останній поїзд був розвантажений 8 червня 1944. Більша частина була виселена в Узбекистан (151136 чол.) та прилеглі райони Казахстану (4286 чол.) і Таджикистану, невеликі групи були відправлені в Марійську АРСР (8597 чол.), на Урал і в Костромську область.

 

-         Які факти про це свідчать?

Робота з таблицею

Татари в роки Великої Вітчизняної війни

У боротьбі проти фашистів

Факти на «підтримку» виселення

• У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар; • чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполковників, сім Героїв Радянського Союзу; • відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний цього звання двічі; • із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10; керівника кримського підпілля татарина А. Дагджі видала німцям росіянка Зоя Мартинова

• 1942 р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян; • видавали гестапівцям євреїв, циган; • на засіданні татарського комітету в Сімферополі 3 січня 1943 р. присутні молилися за здоров’я Гітлера; • у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на службу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар; • під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. Автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів і гранат

Чи виправданою, на ваш погляд, була депортація татарського населення з Криму?

Портретна галерея.

Амет-Ха́н Султа́н  — національний герой кримськотатарського народу,двічі Герой Радянського Союзу

Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 

Ісмаї́л Була́тович    генерал-майор, Учасник німецько-радянської війни. Кавалер трьох орденів Червоного Прапора, ордена Кутузова II ст., ордена Богдана Хмельницького II ст.

Абдраім Ізмаиілович Реши́дов  - гвардії майор, військович діяч. Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 27 червня 1945 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У 1945 році депортованих збільшилося за рахунок солдатів і офіцерів радянської армії, які теж були оголошені «зрадниками» і вислані на спецпоселення, незважаючи на отримані ними бойові ордени та медалі.

2. Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР  греків, вірмен, болгар, кримських німців.

Весна 1944-го: хронологія подій

8-13 квітня - операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території Кримського півострова;

22 квітня - у доповідній записці на ім’я Лаврентія Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав Червоної армії;

10 травня - Берія в листі Сталіну запропонував виселити кримськотатарське населення до Узбекистану мотивуючи це звинуваченням у «зрадницьких діях кримських татар проти радянського народу» та «небажаність подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу»;

11 травня -  прийнято таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися не обґрунтовані претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує.

18-20 травня - силами НКВС розпочалася депортація кримськотатарського населення з батьківщини.

Кількість депортованого з Криму кримськотатарського населення:

• 183 тис. осіб на загальне спецпоселення,
• 6 тис. у табори управління резервів,
• 6 тис. до ГУЛАГу,
• 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту,
• разом 200 тисяч осіб.

Також серед дорослих спецпоселенців знаходилося 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей.

У ч и т е л ь. Разом із татарами були виселені з Криму і представники інших народів: у серпні 1941р. – 61 тис. кримських німців, протягом червня -липня 1944 року 12,4 тис. болгар, 15 тис. греків, 9,6 тис. вірмен Проводилися заходи, спрямовані на знищення історичної пам’яті про депортовані народи. З цією метою було перейменовано 16 районів, 1115 населених пунктів.

Чи не найбільшою трагедією депортованих народів у післявоєнний період була неможливість їх повернення до місць традиційного розселення. Так, згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 листопада 1948 року "Про кримінальну відповідальність за утечі з місць обов’язкового і постійного поселення осіб, виселених у віддалені райони Радянського Союзу у період Вітчизняної війни" депортовані німці, кримські татари та ін. були виселені навічно, без права повернення їх до попередніх місць проживання. За самовільний виїзд (утечу) з місць обов'язкового поселення було передбачене покарання у вигляді 20 років каторжних робіт.

Після виселення кримських татар зникла  необхідність  збереження кримської автономії. Тому в 1945 р. Кримську АРСР було перетворено на Кримську область у складі РСФРР. У 1989 році Верховна Рада СРСР визнала депортацію незаконною та злочинною.

Фотогалерея (із обговоренням кожної фотографії)

Депортовані Криму – жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська обл., 1948 р.

           Депортовані з Криму, м. Красновишерськ, Молотовська обл., 1950 р.

Становище в місцях депортації.

Значне число переселенців, виснажених після трьох років життя в окупації, загинуло в місцях висилки від голоду і хвороб в 1944-45 роках. Оцінки числа загиблих в цей період сильно різняться: від 15-25% за оцінками різних радянських офіційних органів до 46% за оцінками активістів кримськотатарського руху, збирали відомості про загиблих в 1960-і роки.

Наслідки депортації

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Значна кількість депортованих (за оцінками - від 15 до 46%) померла від голоду та хвороб у першу ж зиму 1944-45 років.  

У результаті депортації у кримських татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, понад 34 тис. присадибних будинків, близько 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, будівельних матеріалів, десятки тисяч тон сільськогосподарської продукції. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 646 бібліотек у початкових і 221 у середніх школах. В селах перестали діяти 360 хат-читалень, у міста і райцентрах – понад 9 тис. шкіл і 263 клуби. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах.

Окрім цього, радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

Кримських татар не торкнулась беріївська амністія 1953 року і до 1956 року вони мали статус спецпоселенців без права залишити місце проживання під страхом кримінальної відповідальності. Формально кримські татари отримали таке право лише в 1974 році, а фактичне - в 1989 році, коли Верховна Рада СРСР засудила депортацію кримських татар і визнала її незаконною і злочинною.

            Повернення кримських татар на Батьківщину 

На відміну від деяких інших депортованих народів, які повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримські татари були позбавлені цього права формально до 1974, фактично ж - до 1989. Масове повернення народу до Криму почалося лише в кінці " перебудови "в 1989. 

Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною. Україна з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації.

                           Пам’ятний знак                   жертвам         дерпортації у Міжводному    

                                                                       Проблемне питання:

Чи змінився правовий  статус Кримської АРСР після депортації кримських народів? Чому?

V. Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда

Коли почалася депортація татар з Криму?( операція з депортації близько 200 тисяч кримських татар відбулася впродовж трьох травневих днів 1944 року.Операція по депортації почалася рано вранці 18 травня 1944 і закінчилася в 16:00 20 травня. 

В чому були звинувачене кримсько-татарське населення?

У яких умовах проводилася депортація? (Депортовані відводилося від декількох хвилин до півгодини на збори, після чого їх на вантажівках транспортували до залізничних станцій. Звідти ешелони з конвойованих вирушали до місць заслання. За спогадами очевидців тих, хто чинив опір або не міг йти, часто розстрілювали на місці. В дорозі засланців годували рідко і часто солоною їжею, після якої хотілося пити. В деяких складах засланці отримали їжу в перший і в останній раз на другому тижні шляху. Померлих ховали наспіх поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі.

  Людей вивезли в Середню Азію, на Урал і в Сибір. У дорозі й у вигнанні від голоду і хвороб загинув кожен четвертий.)

Що було найбільшою трагедією депортованих народів? ( неможливість їх повернення до місць традиційного розселення. )

У якому році депортація була визнана незаконною та злочинною?

     Представниця України на “Євробаченні-2016” Джамала отримала нагороду Eurostory Award за найкращий рядок (You think you are gods, but everyone dies – Ви думаєте, ви – боги, але кожен помирає) в конкурсній пісні

ЗНОО і Кримські татари _УЦОЯО

VІ. Домашнє завдання

 Скласти тестові завдання до вивченої теми або написати міні-твір-роздум «Найбільша трагедія депортованих народів».

 

 

Зорі та сузір'я._корисне відео

Зорі та сузір'я. Навчальне відео. Природознавство

                       П/з №5 «Визначення найвідоміших сузір’їв на карті зоряного неба»

Більшовицько- радянська окупація України.

Більшовицько-радянська окупація України_матеріали до роботи

Більшовицько-радянська окупація України

 окупація України. УСРР. Політика «воєнного комунізму». Червоний терор. Повстанський рух. Нестор Махно та інші повстанські отамани.

 Відео "Непрощені" Нестор Махно (2007)

ДРУГА ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ ПРОТИ УНР. ВСТАНОВЛЕННЯ в УКРАЇНІ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ (грудень 1918 – червень 1919 рр.)

Робота з візуальними джерелами: поясніть ,о відображають ці радянські плакати?

Тестування      ЗУНР (ЗНО)

Цікаві факти про Україну. Вікторина "Чи знаєш ти географію України?" Для дітей та дорослих